Нова, єдина, легка та ефективна мова
Лише уявіть легку мову, якою говорять всі люди у світі, починаючи з початкового шкільного віку. У світі більше немає ніяких труднощів із перекладом, є значно менше труднощів у людей, що потрапляють в іншу країну, і, врешті-решт, однією причиною менше для зростання міжетнічних конфліктів та успішного розгортання воєнних дій шляхом мотивації людей чинити насилля, “бо вони інші, гірші за нас”.
А тепер уявіть складнішу річ – нова єдина мова не є примітивною, вона дозволяє передати більше інформації, використовуючи ту ж кількість літер та слів. Нові правила словотворення дозволяють коротко передати такий зміст та сенс, який раніше без довгої промови та вищої освіти було важко досягнути взагалі…
Трохи статистики для розуміння рівня проблеми та необхідності створення легкої нової єдиної мови:
- щорічно на переклади документів між різними мовами та різноманітні супутні послуги, витрати, мовні перешкоди та “Мовний податок” в світі витрачається 3-5 трильонів! доларів США (основна економія прихована не в витрачених грошах, а в незароблених; мовні бар’єри діють як митний тариф);
- близько 90% людей не здатні вивчити другу мову до рівня, необхідного для базового щоденного спілкування. Тут мова йде не про роки навчання у школі, коледжі, універі, коли нам 10+ років викладають якусь мову (хоча і тут статистика невтішна завдяки відсталості нашої освіти, коли більшість викладачів читають предмет без спроб щось навчити). Тут мова про доросле життя, коли мову треба вивчити в стислі терміни…
- вже було понад 500 відомих спроб спроектувати легку мову. Найбільш відомі: Соловресоль (1817, Франція), Волапюк (1879, Німеччина), Есперанто (1887, Польща), Ідо (1907, Франція), Окциденталь (1922, Естонія), Новіаль (1928, Данія), Інтерлінгва (1951, США), Логлан (1955) та Ложбан (1987) — США, Токіпона (2001, Канада). Так мовою Есперанто на піку її популярності розмовляло близько 10 млн людей.
Усі значущі стрибки в розвитку людства починалися з аматорів та ентузіастів, які ціною значної частини свого життя, часто свого здоров’я, намагалися донести свою ідею до інертної та байдужої більшості, реалізувати її. Тому я лише намагаюся підтримати, в ідеалі продовжити хорошу і потрібну справу, яку почали задовго до мене.