ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне
Державний стандарт ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне наводиться у вигляді анотації в ознайомчих цілях. Офіційну завірену копію даного стандарту можна придбати в обласному відділенні Держстандарту України або в тому Технічному комітеті, що розробив дане ДСТУ.
Зміст ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне
- Сфера застосування.
- Нормативні посилання.
- Терміни та визначення понять.
- Загальні технічні вимоги.
- Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля.
- Пакування продукції.
- Маркування продукції.
- Правила приймання.
- Методи контролювання.
- Транспортування і зберігання.
- Гарантії постачальника.
Додаток А Код ДКПП згідно з ДК 016.
Додаток Б Калорійність та поживна цінність 100 г борошна пшеничного.
Додаток В Бібліографія.
-
Сфера застосування ДСТУ “Борошно пшеничне”
Цей стандарт поширюється на борошно пшеничне, що виробляють із зерна м’якої пшениці, м’якої з домішкою твердої пшениці для виготовлення хліба, хлібобулочної та іншої продукції. Для реалізації борошна у вітчизняній торгівельній мережі і для експортування, а також на борошно із твердої чи м’якої пшениці для макаронних виробів.
Обов’язкові вимоги до сировини, продукції та виробництва, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тварин й охорону довкілля, викладено у п.п.4.4, 4.5, 4.11, розділі 5.
2. Нормативні посилання в ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
– ДСТУ 2209-93 Борошно, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення;
– ДСТУ 2296-88 Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги і правила застосування;
– ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення;
– ДСТУ 3147-95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Формат та розташування штрих-кодових позначок ЕАN на тарі та пакованої товарної продукції. Загальні вимоги;
– ДСТУ 3768:2010 Пшениця. Технічні умови;
– ДСТУ 4117:2007 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії;
– ДСТУ 6644:2008 Зерно та продукти їх помелу. Автоматичне відбирання проб механічними засобами;
– ДСТУ EN 12955-2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксини В1 та суми афлатоксинів В1, В2, G1 та G2 у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці;
– ДСТУ CEN/TS 15568:2013 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Відбирання проб;
– ДСТУ ISO 2171:2009 (ISO 2171:2007, IDT) Зернові, бобові та продукти їхнього помелу. Визначення загальної золи методом озолювання;
– ДСТУ ISO 3093:2009 (ISO 3093:2004, IDT) Пшениця, жито та борошно з них, пшениця тверда й манні крупи з твердої пшениці. Визначення числа падіння методом Хагберга-Пертена;
– ДСТУ ISO 13690:2003 (ISO 13690:1999, IDT) Зернові, бобові та продукти їхнього помелу. Відбирання проб;
– ДСТУ ISO 16050:2007 (ISO 16050:2003, IDT) 2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину В1, В2, G1 та G2 у зернових культурах, горіхах та продуктах їх переробляння. Метод високоефективної рідинної хроматографії;
– ДСТУ ISO 21415-1:2009 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 1. Визначення сирої клейковини ручним способом;
– ДСТУ ISO 21415-2:2009 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 2. Визначення сирої клейковини механічним способом;
– ДСТУ ISO 21569:2008 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Якісні методи на основі аналізування нуклеїнової кислоти;
– ДСТУ ISO 21570:2008 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Кількісні методи на основі аналізування нуклеїнової кислоти;
– ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони;
– ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки;
– ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки;
– ГОСТ 17.2.3.02-78 Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлювання допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами;
– ГОСТ 2226-88 (ISO 65-1-83, ISO 7023-83) Мішки паперові. Технічні умови;
– ГОСТ 4403-91 Тканини для сит із шовкових і синтетичних ниток. Загальні технічні умови;
– ГОСТ 9404-88 Борошно та висівки. Метод визначання вологості;
– ГОСТ 10354-82 Плівка поліетиленова. Технічні умови;
– ГОСТ 12303-80 Пачки із картону, паперу і комбінованих матеріалів. Технічні умови;
– ГОСТ 13502-86 Пакети паперові для сипучої продукції. Технічні умови;
– ГОСТ 13511-91 Ящики із гофрованого картону для харчових продуктів. Технічні умови;
– ГОСТ 13512-91 Ящики із гофрованого картону для кондитерських виробів. Технічні умови;
– ГОСТ 13516-86 Ящики із гофрованого картону для консервів, пресервів і харчових рідин. Технічні умови;
– ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приймання та методи відбору проб;
– ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів;
– ГОСТ 14961-91 Нитки льняні і льняні з хімічними волокнами. Технічні умови;
– ГОСТ 18992-90 Дисперсія полівінілацетатна гомополімерна грубодисперсна. Технічні умови;
– ГОСТ 19317-73 Мішки тканинні продуктові. Технічні умови;
– ГОСТ 20239-74 Борошно, крупа та висівки. Метод визначання металомагнітної домішки;
– ГОСТ 24297-97 Вхідний контроль продукції. Основні положення;
– ГОСТ 25951-83 Плівка поліетиленова термозбіжна. Технічні умови;
– ГОСТ 26361-84 Борошно. Метод визначання білості;
– ГОСТ 26663-85 Пакети транспортні. Формування на плоских піддонах. Загальні технічні умови;
– ГОСТ 26791-89 Продукти переробки зерна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання;
– ГОСТ 26927-86 Сировина та продукти харчові. Методи визначання ртуті;
– ГОСТ 26929-94 Сировина та продукти харчові. Підготовка проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів;
– ГОСТ 26930-86 Сировина та продукти харчові. Методи визначання арсену;
– ГОСТ 26931-86 Сировина та продукти харчові. Методи визначання міді;
– ГОСТ 26932-86 Сировина та продукти харчові. Методи визначання свинцю;
– ГОСТ 26933-86 Сировина та продукти харчові. Методи визначання кадмію;
– ГОСТ 26934-86 Сировина та продукти харчові. Метод визначання цинку;
– ГОСТ 27493-87 Борошно і висівки. Метод визначення кислотності по бовтушці;
– ГОСТ 27494-87 Борошно та висівки. Методи визначання зольності;
– ГОСТ 27558-87 Борошно та висівки. Методи визначання кольору, запаху, смаку та хрускоту;
– ГОСТ 27559-87 Борошно та висівки. Метод визначання зараженості та забрудненості шкідниками хлібних запасів;
– ГОСТ 27560-87 Борошно та висівки. Метод визначання крупності;
– ГОСТ 27668-88 Борошно та висівки. Приймання та методи відбору проб;
– ГОСТ 27669-88 Борошно пшеничне хлібопекарське. Метод пробної лабораторної випічки хліба;
– ГОСТ 27676-88 Зерно та продукти його переробки. Метод визначання числа падання;
– ГОСТ 27839-88 Борошно пшеничне. Методи визначання кількості та якості клейковини;
– ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85) Зерно та зернопродукти. Визначення вологості;
– ГОСТ 29329-92 Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги;
– ГОСТ 30483-97 Зерно. Методи визначання загального та фракційного вмісту смітної та зернової домішок; вміст дрібних зерен і крупності; вміст зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вміст металомагнітної домішки;
– ГОСТ 30498-97 (ИСО 3093-82) Зернові культури. Визначення числа падіння;
– ГОСТ 30538-97 Продукти харчові. Методика визначання токсичних елементів атомно-емісійним методом.
3. Терміни визначення понять ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне.
У цьому стандарті вжито терміни та відповідні їм визначення понять згідно з ДСТУ 2209, ДСТУ 2422, іншими чинними в Україні нормативно-правовими документами, а також наступні:
3.1 Борошно пшеничне «Екстра».
Продукт, що складається з тонкоподрібнених частинок ендосперму зерна пшениці, переважно його внутрішніх шарів.
3.2 Борошно пшеничне «Люкс».
Продукт, що складається переважно з тонкоподрібнених частинок ендосперму зерна пшениці та невеликої кількості подрібнених оболонок зерна.
3.3 Борошно пшеничне вищого ґатунку (крупка) для макаронних виробів.
Продукт, що складається з однорідних крупнистих частинок ендосперму зерна твердої або м’якої пшениці.
3.4 Борошно пшеничне першого ґатунку (напівкрупка) для макаронних виробів.
Продукт, що складається переважно з однорідних крупнистих дунстів периферійних частинок ендосперму зерна твердої пшениці і невеликої кількості подрібнених оболонок зерна.
3.5 Борошно пшеничне „Одеське”.
Продукт, що складається з подрібнених частинок ендосперму зерна пшениці та невеликої кількості подрібнених частинок оболонок зерна.
3.6 Борошно пшеничне „Українське”.
Продукт, що складається з подрібнених частинок ендосперму зерна пшениці з домішкою подрібнених оболонок.
3.7 Борошно пшеничне „Крупчатка”.
Продукт, що складається переважно з крупчастих однорідних частинок внутрішніх шарів ендосперму зерна.
4. Загальні технічні вимоги до ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне.
4.1 Із зерна м’якої пшениці або м’якої з домішкою твердої пшениці при помелах виробляють борошно «Екстра», «Люкс», «Крупчатку», «Одеське», «Українське», вищого, першого та другого ґатунків, оббивне, борошно вищого ґатунку (крупку) для макаронних виробів.
Із зерна твердої пшениці виробляють борошно вищого ґатунку (крупку) і першого ґатунку (напівкрупку) для макаронних виробів.
Із зерна твердої пшениці при помелах в борошно для макаронних виробів одержують борошно другого ґатунку, а при помелах м’якої пшениці в борошно для макаронних виробів, залежно від виходів крупки, додатково одержують борошно вищого і першого ґатунків.
4.2 Борошно пшеничне має відповідати вимогам цього стандарту або контракту (у разі експортування); виготовляють його згідно рекомендацій “Правил організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах” [1], з дотриманням чинних норм безпечності продукції.
4.3 Пшеничне борошно може бути збагачене вітамінами, мінеральними речовинами, сухою пшеничною клейковиною тощо. У цьому разі до назви такого борошна додають: “збагачене”, а за маркування зазначають склад поліпшувачів. На речовини, що збагачують борошно пшеничне, має бути дозвіл Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для їхнього використовування у харчовому виробництві.
4.4 За органолептичними та іншими показниками борошно пшеничне має відповідати характеристикам і нормам, зазначеним у таблиці 1.
Таблиця 1 – Вимоги до борошна пшеничного
Показник Характеристика і норма
Запах
Смак
Вологість, %, не більше ніж для:
борошна макаронного – 15,5;
борошна інших видів і гатунків – 15,0.
Мінеральна домішка – 3,0.
Металомагнітна домішка, мг в 1 кг борошна:
– розміром окремих частинок у найбільшому лінійному вимірюванні не більше ніж 0,3 мм і (або) масою до 0,4 мг, не більше ніж – не дозволено.
– розміром і масою окремих частинок більше вказаних вище значень – не дозволено.
Зараженість і забрудненість шкідниками Властивий пшеничному борошну, без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявий.
Властивий пшеничному борошну, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий.
При розжовуванні борошна не повинно відчуватися хрускоту.
4.5 За фізико-хімічними та іншими показниками борошно пшеничне має відповідати характеристикам і нормам, зазначеним у таблиці 2.
Таблиця 2 – Фізико-хімічні показники і колір борошна пшеничного
Найменування
борошна Колір Золь-ність, у перера-хунку на суху речовину, %, не більше ніж Білість, умовних одиниць приладу РЗ-БПЛ (інші), не менше ніж Клейко-вина сира, %,
не менше ніж:
якість, група Крупність помелу, % Число падіння,
с, не менше ніж
залишок на ситі з шовкової або поліамідної тканини згідно з ГОСТ 4403,
не більше ніж залишок на ситі з дротяної сітки , не більше ніж прохід крізь сито з шовкової або поліамідної тканини згідно з ГОСТ 4403,
не менше ніж
1 2 3 4 5 6 7 8 9
“Екстра” Білий або білий з кремовим відтінком 0,50 60 28,0
Не нижче
2-ої групи 5,0
№43 або
№45/50 ПА 200
Продовження таблиці 2
Найменування
борошна Колір Зольність, у перерахунку на суху речовину, %, не більше ніж Білість, умовних одиниць приладу РЗ-БПЛ (інші), не менше ніж Клейковина сира, %,
не менше ніж:
якість, група Крупність помелу, % Число падіння,
с, не менше ніж
залишок на ситі з шовкової або поліамідної тканини згідно з ГОСТ 4403,
не більше ніж залишок на ситі з дротяної сітки , не більше ніж прохід крізь сито з шовкової або поліамідної тканини згідно з ГОСТ 4403,
не менше ніж
1 2 3 4 5 6 7 8 9
“Люкс” Білий або білий з жовтуватим відтінком 0,70 45 29,0
Не нижче
2-ої групи 4,0
№35 або №36/40 ПА
80,0
№43
або №45/50 ПА 200
„Крупчатка”
Білий або кремовий з жовтуватим відтінком 0,60
28,0
Не нижче
2-ої групи 2,0
№23 або
№21 ПЧ-150
Не більше 10,0
№35
або
№36/40 ПА 200
Вищий ґатунок Білий або білий з кремовим відтінком 0,55 54 24,0
Не нижче
2-ої групи 5,0
№43 або №45/50 ПА
160
Перший ґатунок Білий або білий з жовтуватим відтінком 0,75 36 25,0
Не нижче
2-ої групи 2,0
№35 або
№36/40 ПА 80,0
№43
або
№45/50 ПА 160
Другий ґатунок Білий, з жовтуватим або сіруватим відтінком 1,25 12 21,0
Не нижче
2-ої групи 2,0
№ 27 або №27 ПА -120 або № 27 ПЧ-120 65,0
№38
або
№41/43 ПА
або 43 ПА – 70 150
Другий ґатунок із твердої пшениці Білий, з жовтуватим або сіруватим відтінком 1,75 8 25,0
Не нижче
2-ої групи 2,0
№ 27 або №27 ПА -120 або № 27 ПЧ – 120 65,0
№38
або
№41/43 ПА або 43 ПА – 70 130
„Одеське”
Світло-кремовий, з жовтуватим відтінком 0,95 25 23,0
Не нижче
2-ої групи 2,0
№27 або
№27 ПА
-120 або № 27 ПЧ – 120 60,0
№38 або №41/43 ПА
або № 36/40 ПА 160
Продовження таблиці 2
Найменування
борошна Колір Зольність, у перерахунку на суху речовину, %, не більше ніж Білість, умовних одиниць приладу РЗ-БПЛ (інші), не менше ніж Клейковина сира, %,
не менше ніж:
якість, група Крупність помелу, % Число падіння,
с, не менше ніж
залишок на ситі з шовкової або поліамідної тканини згідно з ГОСТ 4403,
не більше ніж залишок на ситі з дротяної сітки , не більше ніж прохід крізь сито з шовкової або поліамідної тканини згідно з ГОСТ 4403,
не менше ніж
1 2 3 4 5 6 7 8 9
„Українське”
Білий, з жовтуватим або сіруватим відтінком 1,10 20 23,0
Не нижче
2-ої групи 5,0
№ 27 або
№ 27 ПА
-120 або № 27 ПЧ-120 50,0
№38 або №41/43 ПА
або № 43 ПА-70 140
Оббивне
Білий, з жовтуватим або сіруватим відтінком, з помітними частинками оболонок зерна 2,0
але не менше ніж на 0,07 нижче зольності зерна до очищення 20,0
Не нижче
2-ої групи
2,0
№067
35,0
№38
або
№ 41/43 ПА
або № 43 ПА-70 115
Борошно із твердої пшениці вищого ґатунку (крупка) для макаронних виробів Білий, з жовтуватим відтінком 0,75 28,0
Не нижче
2-ої групи 3,0
№ 150 або №12,5 ПЧ-240
Не більше 12,0
№ 27 або № 24,7 ПЧ
-150 або
№ 27 ПА-120 180
Борошно із твердої пшениці першого ґатунку (напів-крупка) для макаронних виробів.
Білий, з кремовим відтінком 1,1 29,0
Не нижче
2-ої групи 3,0
№ 190 або №17,5 ПЧ-180 Не більше 40,0
№43
або
№45/50 ПА 180
Кінець таблиці 2
Найменування
борошна Колір Зольність, у перерахунку на суху речовину, %, не більше ніж Білість, умовних одиниць приладу РЗ-БПЛ (інші), не менше ніж Клейковина сира, %,
не менше ніж:
якість, група Крупність помелу, % Число падіння,
с, не менше ніж
залишок на ситі з шовкової або поліамідної тканини згідно з ГОСТ 4403,
не більше ніж залишок на ситі з дротяної сітки , не більше ніж прохід крізь сито з шовкової або поліамідної тканини згідно з ГОСТ 4403,
не менше ніж
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Борошно із м’якої пшениці вищого ґатунку (крупка) для макаронних виробів Білий, з жовтуватим відтінком 0,55 25,0
Не нижче
2-ої групи 3,0
№ 150 або №15,5 ПЧ-200
10,0
№ 43 або
№ 45/50 ПА 180
4.6 Дозволено застосовувати показник “білість” борошна на заміну показника “зольність”. Арбітражним показником є „зольність” борошна.
4.7 За домовленістю із замовником, для виготовляння особливих видів кондитерських виробів дозволено виробляти борошно пшеничне вищого, першого і другого ґатунків з третьою групою якості клейковини (105-120 од.) та з її кількістю не менше ніж 20 %.
4.8 Об’ємний вихід, формостійкість, органолептичні показники хліба і м’якушки, кислотність борошна визначають за угодою зі споживачем згідно з ГОСТ 27493 і ГОСТ 27669.
4.9 Вимоги до сировини:
4.9.1 Зерно пшениці, що використовують для перероблення у борошно пшеничне, мають відповідати призначенню та вимогам національного стандарту ДСТУ 3768 або інших чинних нормативних документів (нормативно-правових актів). В документі про якість зерна мають бути обов’язково відмітки про контроль вмісту токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів, радіонуклідів та генетично модифікованих організмів.
4.9.2 Рекомендовані показники якості зерна пшениці, що після очищення направляють у розмелювальне відділення млина, %, не більше ніж:
зернової домішки всього, 5,0
зокрема: пророслих зерен 3,0
сміттєвої домішки всього, 0,4
зокрема: куколю 0,1
мінеральної домішки Не дозволено
шкідливої домішки 0,05
зокрема:
гірчаку повзучого і в’язелю різнокольорового (разом) 0,04
насіння геліотропу опушеноплідного і триходесми сивої Не дозволено
Вміст пророслих зерен встановлюють за результатами аналізу зерна до очищення.
4.10 Вміст токсичних елементів,мікотоксинів і пестицидів у борошні не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», № 5061 .
За радіологічними показниками борошно має відповідати вимогам ГН 6.6.1.1-130 .
4.11 Допустимий вміст шкідливих речовин у пшеничному борошні зазначений у таблиці 3.
Таблиця 3 – Максимально допустимі рівні вмісту в пшеничному борошні шкідливих речовин
Показник Норма
для продовольчих потреб Метод контролювання
1 2 3
Токсичні елементи, мг/кг
свинець 0,5
кадмій 0,1
арсен 0,2
ртуть 0,03
мідь 10,0
цинк 50,0
Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30538
Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30538
Згідно з ГОСТ 26930, ГОСТ 30538
Згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 30538
Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30538
Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30538
Мікотоксини, мг/кг:
афлатоксин В1
зеараленон
Т-2 токсин
дезоксиніваленол (вомітоксин)
Радіонукліди, Бк/кг:
стронцій (Sr) -90
цезій (Cs) -137
Пестициди
0,005
1,0
0,1
0,5
10,0
30,0
Залишкова кількість пестицидів не має перевищувати гранично допустимі рівні, встановлені чинними «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продоволь-ственного сырья и пищевых продуктов»,
№ 5061 [3]
Згідно з МР 2273 , МР 4082 , ДСТУ EN 12955, ДСТУ ISO 16050
Згідно з МР 2964 , ГОСТ 28001
Згідно з МР 3184 , ГОСТ 28001
Згідно з МР 3940 , МР 5177
МУ № 5578
МУ № 5779
МВ МОЗУ 6.6.1-10.10.1.7.158-08
[26]
ДСанПіН 8.8.2.3.4 [23]
5. Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля згідно ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне.
5.1 Під час виробництва пшеничного борошна необхідно дотримуватися вимог, викладених у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», № 99-88 [13], в інших чинних нормативно-правових документах.
5.2 При виробництві борошна необхідно дотримуватись вимог безпеки до виробничих процесів згідно з ГОСТ 12.3.002 та до обладнання згідно з ГОСТ 12.3.003.
5.3 Повітря робочої зони має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам згідно з ГОСТ 12.1.005 та Державним санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 [14].
5.4 Вимоги пожежної безпеки виконують згідно з НАПБА.01.001 [15].
5.5 Контролювання дотримання норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [16].
5.6 Охорону ґрунту від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог ДСанПіН Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць [17].
5.7 За виробництва борошна пшеничного стічні води підлягають очищенню та мають відповідати вимогам СанПиН 4630 [18].
5.8 Утилізацію відходів виробництва проводять згідно з Законом України № 762-IV від 25.05.2003 р. [19] та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.95р., № 1065 [20].
6. Пакування борошняної продукції згідно ДСТУ 46.004-99.
6.1 Борошно пшеничне пакують у споживчу тару – пакети, пачки масою нетто в кілограмах від 0,1 до 10,0 при кратності 0,1 та в мішки масою нетто в кілограмах від 10,0 до 80,0 при кратності 1,0.
6.2 Борошно пакують у паперові пакети згідно з ГОСТ 13502, паперові або картонні пачки згідно з ГОСТ 12303, пакети з поліетиленової харчової плівки згідно з ГОСТ 10354, в пакети, виготовлені із паперу, полімерних і комбінованих матеріалів, що призначені для фасування харчових продуктів згідно з чинними нормативними документами, що мають висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданий центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України, у паперові мішки згідно з ГОСТ 2226, продуктові мішки згідно з ГОСТ 19317, тканинні мішки, а також в мішки з інших пакувальних матеріалів згідно з чинними нормативними документами, які мають висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданий центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
Мішки для пакування повинні бути цілими, міцними, чистими, сухими, не зараженими шкідниками і без сторонніх запахів.
6.3 Пакети, пачки і мішки повинні бути зшиті або склеєні клеєм згідно з чинними нормативними документами або термоспаяні. На нитки та клей, що використовують для зшивання або склеювання, повинен бути висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданий центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
6.4 Маса нетто продукції в пакувальній одиниці повинна відповідати зазначеному в маркуванні. Значення допустимих мінусових відхилень маси нетто для окремих пакувальних одиниць не повинно перевищувати вимог, встановлених в Р 50-056 [21], наведених в таблиці 4.
Таблиця 4 – Значення меж допустимих мінусових відхилень кількості фасованої продукції в пакувальній одиниці.
Номінальне значення кількості продукції в пакованій одиниці, г Значення межі допустимого відхилу.
від номінального значення
% г
До 100 включно
Понад 100 до 200 включно
Понад 200 до 300 включно
Понад 300 до 500 включно
Понад 500 до 1000 включно
Понад 1000 до 10000 включно
Понад 10000 до 15000 включно
Понад 15000 до 25000 включно –
4,5
–
3,0
–
1,5
–
1,0 4,5
–
9,0
–
15,0
–
150,0
–
Відхилення маси нетто за верхньою межею не обмежено.
Середнє арифметичне значення маси нетто пакувальних одиниць у вибірці, відібраній з партії, для контролю маси нетто повинно бути не менше (дорівнювати або бути більшим) від зазначеного в маркуванні.
Допустимі відхилення маси нетто для мішків масою нетто понад 25,0 кг не повинні перевищувати + 1,0 %.
6.5 Пакети, пачки та мішки з борошном пшеничним пакують у транспортну тару згідно з ГОСТ 26791, використовуючи тару згідно з ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13516 та інші. Маса нетто групової упаковки пачок або пакетів, що упаковані в папір або термозбіжну плівку, може бути не більше 30 кг. Пакети, пачки та мішки формують у транспортні пакети на технічних засобах пакування згідно з ГОСТ 26663.
6.6 При пакуванні у термозбіжну плівку пакети, пачки встановлюють написом назовні, щоб повністю читався текст маркування.
6.7 Транспортне пакування здійснюють згідно інших діючих в Україні нормативних документів.
6.8 Пакети і мішки масою 10 кг і більше можуть бути окремою пакувальною транспортною одиницею.
7. Маркування продукції згідно ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне.
7.1 Маркування споживчої тари здійснюється згідно з ГОСТ 26791 та чинних нормативно-законодавчих актів.
7.2 Маркування наносять на кожну одиницю споживчої тари типографським способом. Текст маркування повинен містити наступну інформацію державною мовою України:
– найменування продукту (ґатунок борошна);
– назву держави, де вирощене зерно і з якого виготовлено продукт;
– знак для товарів та послуг;
– позначення даного ДСТУ;
– назву та повну юридичну адресу виробника та адресу потужностей виробництва, телефон виробника;
– номінальну масу нетто;
– поживну (харчову) цінність із зазначенням вмісту білків, вуглеводів та жирів, у 100 г продукту і енергетичну цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал) на 100 г продукту;
– інформація про ГМО в складі продукту;
– дату виробництва;
– дату пакування та номер зміни;
– номер партії виробництва;
– склад продукції (для готових сумішей) із зазначенням співвідношення компонентів, %;
рекомендації до застосування;
– строк придатності;
– умови зберігання (напис «Зберігати в сухому місці»);
– штрих-код продукції згідно з ДСТУ 3147;
– знак відповідності згідно з ДСТУ 2296.
Таку саму інформацію наносять на ярлики, які кріплять для мішків. Допускається нанесення рекламних знаків та іншої інформації, що не суперечить чинному законодавству України.
7.3 Транспортне маркування згідно з ГОСТ 14192.
7.3.1 Марковання наносять на кожну транспортну одиницю штампом, фарбуванням по трафарету або наклеюванням ярлика. На ярлику наводять інформацію згідно п. 7.2.
7.3.2 Маркування групової упаковки наносять згідно п. 7.2 із зазначенням кількості пакувальних одиниць без нанесення дати виробництва, пакування та номера зміни.
7.3.3 Транспортне маркування проводиться з нанесенням маніпуляційного знаку «Боїться сирості». Транспортне маркування проводиться не менше ніж на чотирьох вантажних місцях при перевезенні однорідних вантажів і одній транспортній одиниці на адресу одного споживача.
7.4 У разі постачання борошна пшеничного за межі України пакування і маркування здійснюють згідно з вимогами, зазначеними у договорі (контракті).
7.5 Харчові продукти, що містять генетично-модифіковані організми або виготовлені з їх використанням, підлягають обов’язковому маркуванню у порядку, визначеному чинним законодавством України.
8. Правила приймання борошна в ДСТУ 46.004-99 Борошно.
8.1 Правила приймання продукції – згідно з ГОСТ 27668.
8.2 Показники якості борошна пшеничного, згідно п. 4.4 та 4.5 цього стандарту, визначають у кожній партії.
8.3 Кожну партію борошна супроводжують відповідними документами з якості згідно пункту 8.2, зокрема з відмітками про контроль вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів і наявності чи відсутності генетично модифікованих організмів.
8.4 Контроль рівнів вмісту у пшеничному борошні токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової кількості пестицидів, радіонуклідів і ГМО здійснюють товаровиробники згідно Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» і Постанови Державної санітарно-епідеміологічної служби України № 36 від 31.12.2011 р. [22].
8.5 Пакування, маркування і масу нетто борошна перевіряють у кожній партії.
8.6 У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників, проводять повторні випробування на подвійній кількості проб, взятих від тієї ж партії продукції. Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.
8.7 Контроль якості сировини проводять у кожній партії при вхідному контролі в порядку, встановленому підприємством-виробником згідно з ГОСТ 24297.
9. Методи контролю при роботі з борошном пшеничним в ДСТУ 46.004-99.
9.1 Відбирають проби зерна пшениці згідно з ДСТУ 6644; ДСТУ ISO 13690; ГОСТ 13586.3.
9.2 Визначають показники якості зерна пшениці згідно з ДСТУ 3768, зокрема зернової і сміттєвої домішок згідно з ГОСТ 30483.
9.3 Відбирають проби борошна згідно з ГОСТ 27668.
9.4 Визначають колір, запах, смак та вміст мінеральних домішок (хрускіт) згідно з ГОСТ 27558. У разі виникнення розбіжностей в оцінюванні якості борошна за органолептичними показниками їх визначають дегустацією хліба, випеченого з цього борошна згідно з ГОСТ 27669.
9.5 Визначають вологість згідно з ДСТУ 4117, ГОСТ 9404, ГОСТ 29143.
9.6 Визначають зольність згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ISO 2171, ГОСТ 27494.
9.7 Визначають білість згідно з ГОСТ 26361.
9.8 Визначають кількість та якість клейковини згідно з ДСТУ ISO 6645, ДСТУ ISO 21415-1, ДСТУ ISO 21415-2, ГОСТ 27839.
9.9 Визначають крупність помелу згідно з ГОСТ 27560.
9.10 Визначають число падання згідно з ГОСТ 27676, ГОСТ 30498 (ИСО 3093), ДСТУ ISO 3093.
9.11 Визначають металомагнітну домішку згідно з ГОСТ 20239.
9.12 Визначають кислотність борошна згідно з ГОСТ 27493.
9.13 Визначають токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди, пестициди згідно з нормативними документами, наведеними в таблиці 3. Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.
9.14 Визначають пестициди згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4 – 000 [23].
9.15 Якість пакування і маркування контролюють візуально у процесі фасування борошна щозмінно методом зважування десяти пакувальних одиниць і визначають як різницю маси брутто і маси спожиткової тари. Контроль маси нетто борошна пшеничного здійснюють на вагах для статичного зважування згідно з ГОСТ 29329.
9.18 Дозволено застосовувати інші методи контролювання, погоджені і затверджені в установленому порядку.
10. Транспортування та зберігання борошна згідно ДСТУ 46.004-99.
Транспортування і умови зберігання борошна пшеничного – згідно з ГОСТ 26791 та відповідно до Загальних вимог чинної “Инструкции по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы” № 9-7 [24]. Борошно пшеничне перевозять відповідно до чинних правил транспортування вантажів для даного виду транспорту та технічним нормам завантаження автомобілів, контейнерів, вагонів.
11. Гарантії постачальника в ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне.
11.1 Підприємство-постачальник гарантує відповідність борошна пшеничного вимогам цього стандарту у разі дотримання правил транспортування та зберігання.
11.2 Строк придатності до споживання не більше шести місяців з дати виготовлення при зберіганні в сухому прохолодному місці.
11.3 Після закінчення гарантійного терміну зберігання якість борошна перевіряють на відповідність вимогам стандарту, а також проводять оцінювання його безпечності та якості в акредитованих лабораторіях згідно зі статтею 9 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» [22]. У разі позитивних результатів аналізування термін зберігання продукції продовжують на шість місяців.
Додаток А.
(обов’язковий)
Код ДКПП згідно з ДК 016:2010
Таблиця А.1 – Код ДКПП борошна пшеничного згідно з ДК 016:2010
Назва продукції Код ДКПП
Борошно пшеничне:
Екстра і вищого гатунку
Люкс і першого гатунку
Крупчатка
Другого гатунку, «Одеське», «Українське», інші види борошна, у тому числі для макаронних виробів 10.61.21.00.00
10.61.21.00.01
10.61.21.00.02
10.61.21.00.01
10.61.21.00.03
10.61.21.00.04
ДОДАТОК Б
(довідковий)
КАЛОРІЙНІСТЬ ТА ПОЖИВНА ЦІННІСТЬ 100г БОРОШНА ПШЕНИЧНОГО
(середні показники)
Таблиця Б.1. Калорійність та поживна цінність 100г борошна пшеничного
Борошно Білки, г Вуглеводи, г Жири, г Калорійність,
ккал кДж
“Екстра” 10,0 70,0 1,1 332 1394
“Люкс” 10,5 68,0 1,3 330 1386
«Крупчатка» 10,4 70,0 1,1 337 1415
Вищий ґатунок 10,3 70,0 1,1 334 1403
Перший ґатунок 10,6 68,0 1,3 331 1390
Другий ґатунок 11,7 64,0 1,8 324 1360
Другий ґатунок із твердої пшениці 11,8 62,8 1,9 324 1360
«Одеське» 10,9 73,0 1,6 332 1394
«Українське» 11,0 71,0 1,6 330 1386
Обойне 11,5 55,8 2,2 298 1252
Борошно із твердої пшениці вищого ґатунку (крупка) для макаронних виробів 10,4 70,6 1,2 334 1403
Борошно із твердої пшениці першого ґатунку (напівкрупка) для макаронних виробів 10,6 69,0 1,4 332 1394
Борошно із м’якої пшениці вищого ґатунку (крупка) для макаронних виробів 10,3 74,2 0,9 327 1373
Примітка. Поживну цінність та калорійність борошна пшеничного дозволено визначати і методом розрахунків.
Додаток В.
Бібліографія.
1. Правила організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах, затверджені МінАПК України 20.03.98р. № 83.
2. ТУ У 14.21197-98 Сетки тканные для мукомольной промышленности (Сітки ткані для борошномельної промисловості).
3. МБТ и СН № 5061 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов № 5061-89 (Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.1989 р. № 5061-89.
4. ГН 6.6.1.1-130-2006 Державні гігієнічні нормативи «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs; 90Sr у продуктах харчування та питній воді», затверджені Міністерством охорони здоров’я України 03.05.06 р., № 256.
5. МР 2273-80 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в пищевых продуктах (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації та визначання вмісту афлатоксинів у харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 10.12.80, № 2273.
6. МР 4082-86 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації та визначення афлатоксинів в продовольчій сировині та харчових продуктах за допомогою високоефективної рідинної хроматографії), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 20.03.86 р. № 4082).
7. МР 2964-84 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеараленона в пищевых продуктах (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації та визначення вмісту зеараленону в харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 23.01.84 р., № 2964.
8. МУ 3184-85 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых продуктах и в продовольственном сырье (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації та визначення Т-2 токсину в харчових продуктах та у продовольчій сировині), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 29.12.84 р., № 3184.
9. МУ 3940-84 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленола (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації та визначення вмісту дезоксиніваленолу (вомітоксину) в зерні та зерно продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 26.10.85 р. № 3940.
10. МУ 5177-90 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленола (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації та визначення вмісту дезоксиніваленолу (вомітоксину) та зеараленолу в зерні та зерно продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.06.90 р. № 5177.
11. МУ 5778-91 Методические указания «Определение в пищевых продуктах стронция-90» (Методичні вказівки «Визначення в харчових продуктах стронція-90»), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.01.91р. № 5778.
12. МУ 5779-91 Методические указания «Определение в пищевых продуктах цезия-137» (Методичні вказівки «Визначення в харчових продуктах цезія-137»), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.01.91р., № 5779.
13. Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР (Правила техніки безпеки та виробничої санітарії на підприємствах зі зберігання та переробки зерна Міністерства хлібопродуктів СРСР), затверджені Міністерством хлібопродуктів СРСР 18.04.1988 р. № 99.
14. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені Постановою Міністерства охорони здоров’я України № 42 від 01.12.1999 р.
15. НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом ММС України від 19.10.2004 р., № 126.
16. ДСП 201-97 Державні санітарні правила «Охорона атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)», затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97р. № 201.
17. ДСанПіН Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 17.03.2011 р., наказ № 145, зареєстровані в Мінюсті України05.04.2011 р. за № 457/19195.
18. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила та норми з охорони поверхневих вод від забруднення), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.07.1988 р., № 4630.
19. Закон України № 762-IV від 15.05.2003 р. «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.95р. № 1065 «Порядок вилучення, утилізації та знищення непридатних для використання сільськогосподарської сировини і харчових продуктів».
21. Р50-056-96 Продукція, фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості.
22. Постанова Державної санітарно-епідеміологічної служби України № 36 від 31 грудня 2011 року «Про реалізації статей 6, 44 та 46 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».
23. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 20.09.2001р., № 137.
24. «Инструкция по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы», № 9-7-88, (Інструкція зі зберігання зерна, насіння олійних культур, борошна та круп), затверджена Міністерством хлібопродуктів СРСР 24.06.88 р. № 185.
25. Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 06.09.05р. № 2809-IV.
26 МВ 6.6.1-10.10.1.7.158-08 Методичні вказівки «Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту 90 Sr та 137 Cs в харчових продуктах», затверджені наказом Мінохорони здоров’я України від 11.08.2008 р. № 446.
Код УКНД 67.060.